Радіти низькій інфляції на фоні від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі та падіння промвиробництва – безпідставно

В Україні наприкінці 2019р. зафіксований доволі низький за останні роки показник інфляції — 4,1%. Втім, радіти таким «позитивам» в економіці зарано, адже остання не зв’язана з темпами економічного зростання, в країні продовжується падіння промислового виробництва — у листопаді 2019р. на 7,5% менше ніж за аналогічний період 2018р., а негативне сальдо зовнішньої торгівлі може скласти за минулий рік більше $9 млрд. Справжнього підґрунтя для макрофінансової стабільності немає. Таку думку висловив президент УСПП Анатолій Кінах в ефірі одного із національних телеканалів.

«Якщо дивитися виключно на цифру інфляції — так, вона хороша. Але що за цим стоїть? З початку 2019р. в країну хлинув спекулятивний капітал, обумовлений випуском облігацій внутрішньої державної позики. Вони випускалися під 19% на початку року і під 12–14% в кінці. Таким чином близько 4 млрд. доларів або 115 млрд. грн. спекулятивно надійшло в країну і лягло в основу ревальвації гривні, а з тим — і низької інфляції. Вона не стимулює ні купівельний попит, ні економічне зростання. Відтак, країна не вибирається із проблеми скочування економіки в сировинну яму, а лише поглиблює її», — наголосив експерт.

«Сировинні ринки нестабільні, вони залежні від геополітичних розкладів. У 2019 році наші металурги, до прикладу, вже відчули цей ефект на собі. Нам необхідна „подушка безпеки“ для економіки, яка полягає в розвитку національного виробництва інноваційних товарів, сучасної промислової політики, експортної стратегії, яка б базувалася на експансії українських товарів на зовнішні ринки», — каже Анатолій Кінах.

Він звернув увагу на те, що при низькому показнику інфляції облікова ставка НБУ досі становить 13,5%, тобто є зависокою. Такий значний розрив між цими показниками не спостерігається там, де економіка працює стабільно.

Ще одним фактором, котрий показує відсутність економічного зміцнення, є низька платоспроможність населення. За даними ЄС, Україна тут на останньому місці серед країн Європи.

«На цьому фоні величезні зарплати і премії топ-чиновникам є не лише економічно недоцільними, але й аморальними. Бізнес та громадські організації виступають за те, щоб рівень винагород профільних міністрів та голів державних корпорацій був чітко прив’язаний до реальних економічних результатів. Відтак, якщо є результати їх роботи — є і премії. Крім того, їх заробітки мають розумно співвідноситися з середніми зарплатами, перевищувати їх в, наприклад, п’ять разів. Адже мінімальні пенсії, зарплати в Україні не дотягують навіть до прожиткового мінімуму, а середня є неконкурентоспроможною, не забезпечує людям достойного рівня життя, не може навіть близько зрівнятися з європейською і лише стимулює трудову міграцію. На цьому тлі отримувати сотні тисяч гривень лише в силу посади, що ти займаєш, не даючи видатних результатів для розвитку корпорації, галузі, економіки країни, є просто аморально», — зазначив президент УСПП.

Анатолій Кінах наголосив на тому, що корупція долається не високими зарплатами в одних працівників і злиденними в інших, а торжеством справедливості, в яке вірять люди і яке досягається реальним верховенством права.

Нагадаємо, УСПП та Антикризова рада громадських організацій представили аналітичне дослідження та низку рекомендацій щодо зростання ВВП, подоланню деіндустріалізації, розвитку інноваційних галузей тощо, оформлені в комплексному документі «Платформа економічного патріотизму». Висновки авторів документу наступні: Україна цілком може дозволити собі 6–8% ріст ВВП в найближчі роки, якщо буде реалізовано низку реформ. Пропозиції передані Президенту, уряду та парламенту.

20.01.2020

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119