У короткостроковій перспективі підстав для зростання інвестиційної активності у сільському господарстві немає – Інститут аграрної економіки

У короткостроковій перспективі підстав для інвестиційної активності у сільському господарстві немає, вважає провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Микола Кісіль.

За його словами, обсяги капітальних інвестицій на розвиток аграрної сфери економіки за 9 місяців 2019 року порівняно з січнем-вереснем попереднього року зменшилися на 11,3 % — до 38534,2 млн грн.

Абсолютну більшість цих вкладень (98,8 %) здійснено у сільське господарство. При цьому за зазначений період зросли лише капітальні інвестиції у рибне господарство (+11,4 %). Найглибшим спад був у лісовому господарстві, де індекс капітальних інвестицій до відповідного періоду попереднього року склав лише 60,9 %.

Замість очікуваних раніше уповільнених темпів приросту капітальних інвестицій у сільському господарстві України, у другому та третьому кварталі 2019 року, розпочався значний інвестиційних спад. Це свідчить про інвестиційну кризу в аграрній сфері економіки, зазначив Микола Кісіль.

На його думку, такий стан справ в галузі спричинений, зокрема, військовими та іншими загрозами, формуванням несприятливої аграрної політики і скороченням обсягів державної підтримки виробників.

Однак до них додалися нові негативні чинники: очікування національних інвесторів на введення механізму купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, а також дефляція національної валюти, яка негативно позначається на експортних доходах суб’єктів агробізнесу, зауважив експерт.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у разі створення умов для масових операцій з купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, кошти потенційних інвесторів й надалі будуть відволікатися від інвестування реальних проектів агробізнесу.

Оскільки між розміром інвестицій у сільське господарство і валовим регіональним продуктом фіксується середній кореляційний зв’язок, різкий спад інвестиційної діяльності в сільському господарстві викликатиме негативні тенденції в динаміці показника валового внутрішнього продукту України, який потягне вниз інші показники економічного і соціального розвитку, застеріг науковець.

Реформи в аграрній сфері економіки не лише можна, а й слід проводити. Але важливо робити це так, щоб після кожного етапу реформ відбувалося покращення в розвитку, а не спад, підсумував Микола Кісіль.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.

Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.

Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

27.12.2019

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119