На ранніх розкущених посівах озимої пшениці відмічається наростання хвороб

У Лісостепу, Поліссі, осередково північних та східних областях Степу помірно тепла, суха погода сприяла розвитку та шкідливості злакових мух, попелиць, хлібних блішок у посівах озимих зернових колосових культур. Найбільш численними у полях виявились цикадки. Заселеність озимини цими комахами становить 80–100% обстежених площ за середньої чисельності 2–8, макс. 11–24 екз на 100 п.с. (Київська, Луганська, Черкаська обл.), ними пошкоджено у слабкому ступені 6–11, макс. до 14% рослин. По видовому складу переважали смугаста, шестикрапкова та городня цикадки.

За вищевказаних погодних умов в озимині, розміщеній після стерньових попередників, активізувалось живлення личинок хлібної жужелиці (туруна), які знаходяться в І-ІІ вікових групах та за чисельності 0,2–1, макс. 3 екз. на кв.м в осередках підвищеної чисельності (Херсонська обл.) пошкодили 2–8% рослин. Вогнища надпорогової чисельності фітофага локалізовано. Гусениці озимої совки в чисельності 0,5–2, в осередках 3 екз. на кв.м пошкодили до 3% рослин.

Окрім того, на ранніх розкущених посівах озимої пшениці відмічається наростання хвороб, де на 5–29% обстежених площ борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, кореневими гнилями уражено 0,5–3% рослин у господарствах Закарпатської, Київської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Чернігівської та Чернівецької областей. У західних областях на ранніх посівах озимого ячменю відмічено розвиток гельмінтоспоріозу.

Проти зазначених шкідників за надпорогової чисельності та температури повітря не нижче +5°С озимі зернові у фази сходи — початок кущіння захищають через осередкові чи всуціль полів обприскування дозволеними інсектицидами. Для збереження зимостійкості рослин посіви оздоровлюють рекомендованими фунгіцидами відповідно до «Переліку».

В агроценозі озимого ріпаку на 3–15% рослин шкодять несправжні гусениці ріпакового пильщика, капустяна попелиця. Переважно у степових та лісостепових областях хрестоцвіті блішки за чисельності 1–5 екз. на кв.м пошкодили 2–15% рослин (Івано-Франківська, Київська, Черкаська обл.). Також у посівах культури живляться гусениці різних віків совок, біланів, жуки ріпакового листкоїда. На 10–35% площ лісостепових та поліських, осередково степових областей 3–8% рослин ріпаку хворіє на пероноспороз, альтернаріоз, борошнисту росу, циліндроспоріоз, фомоз. Вперше у Львівській області на 1% площ і 8–12% рослин ріпаку виявлено інфікування рослин килою (10 га, Старосамбірський район). Для попередження поширення шкідників і хвороб в осінній період проводять захисні обприскування культури дозволеними у «Переліку» препаратами відповідно до регламентів застосування.

У посівах овочевих культур спостерігається розвиток хвороб грибної етіології. Зокрема, під час фітосанітарного моніторингу капусти білокачанної на ній виявлено ураження качанів альтернаріозом та на 8–30% рослин розвивається фомоз. На 80% площ та 3–9% рослин капусти пекінської виявлено альтернаріоз. Інфіковані бактеріозами качани капусти на зберігання не закладають, оскільки в зимовий період хвороба прогресуватиме у сховищі та обумовлюватиме ураження сусідніх, ще здорових качанів капусти.

Відмічається повсюдне зростання (природне для жовтня) популяції звичайної сірої та гуртової полівок (зеленоїдні форми мишоподібних гризунів), які розселяються за межі місць резервацій в нові місця, зокрема на угіддя під багаторічними травами та сходи озимих зернових та ріпаку. Спеціалістами при детальних та маршрутних обстеженнях площ озимих культур встановлено, що на 1 га нараховується в середньому 1–3 жилих колоній гризунів. На ряді площ під багаторічними травами, подекуди неугіддях мають місце 2–4, макс. 5–8 (Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Рівненська, Херсонська, Чернівецька, Черкаська, Чернігівська обл.) жилих колоній на гектарі. В Степу, південному та центральному Лісостепу на незораних полях після збирання врожаю зростає кількість курганчикової миші, яка зелених рослин майже не споживає, проте харчується насінними кормами із культурних та диких злаків.

Найважливішими профілактичними заходами з контролю щільності гризунів є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях та в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах, узбіччях доріг), своєчасне та без втрат збирання врожаю, якісна оранка, за наявності на полі колоній шкідника оранку краще провести з оборотом скиби на глибину 25–30 см, при цьому гине 70–75% гризунів. Поряд із цим особливу увагу слід приділити посівам озимої пшениці, не допускаючи заселення їх гризунами з осені. Для цього перед сівбою озимини слід знищувати гризунів на попереднику та на прилеглих угіддях. Боротьбу з гризунами слід проводити як у період їх масового розмноження, так і в період низької їх чисельності, коли вони живуть у місцях резервацій. За наявності 3–5 і більше жилих колоній на гектарі для зниження чисельності гризунів необхідно провести захисні заходи.

У господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових та ріпаку, багаторічних травах та інших угіддях.

28.10.2019

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119