Бізнес потребує дієвих посольств України закордоном

Підтримка у вирішенні питання автодозволів на міжнародні перевезення до Польщі та інших країн ЄС, сприяння розвитку експорту, промоція української ІТ сервісної індустрії, підтримка у розвитку інфраструктури тощо — є тими напрямками, в яких бізнес потребує першочергової підтримки від посольств України закордоном.

«По-суті, посольства мають грати роль економічних провідників, що, з одного боку, відкривають нові можливості та підтримують розвиток українського бізнесу в певній країні, а з іншого боку — співпрацювати з тими, хто шукає ніші для інвестування, пропонувати перспективи українського ринку, долучатись до формування іміджу України за її межами, відстоювати законні інтереси українських компаній в іншій країні тощо. На сьогодні, бізнес часто навіть не звертається до посольств, адже не очікує отримати компетентну підтримку. Тож рости точно є куди. Дуже класно, що це питання підняли в інформаційному полі. Сподіваємось, посольства зможуть стати такими собі провідниками для українського бізнесу закордоном», — прокоментувала Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації.

Підтримка в розвитку українського експорту, на думку бізнесу, займає один з ключових блоків. За інформацією Мінекономрозвитку, експорт формує близько 50% ВВП. Однак, задля його зростання посольства також мають докласти відповідних зусиль. Так, в питанні розвитку в харчової індустрії, мова йде, наприклад, про підтримку експортерів шляхом надання максимальної інформації з боку компетентних органів інших країн в разі виникнення специфічних вимог до продуктів харчування, підтримку в прискоренні погодження з компетентними органами країн ЄС форм міжнародних ветеринарних сертифікатів тощо.

В питанні підтримки експорту рослинницької продукції на міжнародних ринках особливу увагу необхідно приділити Азійському напряму, зокрема, Китаю: спрощенню процедури експорту ячменю, відкриттю ринку Китаю для с/г культур — пшениці, сорго зерна, насіння ріпаку, льону, квасолі та гороху з України, тощо. В напрямку В’єтнаму важливою є підтримка у скасуванні 5% мита на імпорт української продукції (пшениці). При експорті до Індонезії — скасування вимог про проведення термічної обробки вантажів пшениці в Україні.

Наступний блок питань — інфраструктура та логістика. Так, українські підприємці на початку серпня цього року майже вичерпали квоти дозволів на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом у напрямку Польщі. Якщо раніше кількості виданих дозволів вистачало на 9–10 місяців, то наразі деякі види було вичерпано практично за півроку. Логістичний комітет Асоціації звертався до Президента України Володимира Зеленського з проханням підняти це питання на найвищому рівні під час зустрічі з Президентом Польщі. Водночас, польська сторона задекларувала небажання підвищити квоту чи надати хоча б певну додаткову кількість дозволів. Тож дане питання потребує підтримки в дипломатичних переговорах, в тому числі, з боку посольств.

Ще одним блоком є ІТ та її промоція як сервісної індустрії, підвищення обізнаності про ІТ індустрію в Україні представниками торгово-економічних місій України, надання актуальної інформації про індустрію тощо. Наразі це питання входить до порядку денного ІТ комітету Європейської Бізнес Асоціації. Історично так склалось, що через те, що ІТ індустрія є дуже складною для розуміння, дипломати не завжди можуть правильно описати потенційним клієнтам рівень розвитку ІТ індустрії в Україні. Тому, ІТ комітет Асоціації має на меті робити презентації для дипломатів, котрі від’їжджають за кордон.

Тому, бізнес-спільнота сподівається, посольства стануть амбасадорами українського бізнесу закордоном!

03.09.2019

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119