Кукурудза. У посівах продовжується розвиток та шкідливість гусениць стеблового метелика

Скрізь у посівах зернової кукурудзи продовжується розвиток та шкідливість гусениць стеблового (кукурудзяного) метелика. В південних та південно-східних областях Степу триває літ метеликів другого покоління. Гусениці фітофага першого покоління за чисельності 1–2, осередково 3 екз. на рослину пошкодили 2–12, макс. 16–21% рослин (Донецька, Тернопільська обл.) та 1–8% качанів. Також в Степу, Лісостепу, осередково Поліссі живляться гусениці бавовникової совки, які за чисельності 1–2 екз. на рослину пошкодили 2–17, осередково до 35% рослин в господарствах Донецької (на площі 160 га) та до 80% рослин Миколаївської (на площі 400 га) областей у слабкому та середньому ступенях. На посівах пізніших строків достигання виявляють злакових попелиць, поодиноких хлібних блішок, які помітної шкоди не завдають. Гельмінтоспоріозом охоплено 2–26%, пухирчастою сажкою 2–7%, летючою 1–3% рослин. В осередках Закарпатської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Тернопільської та інших областей виявлено фузаріоз та бактеріоз, якими уражено 1–4, макс. 10% качанів (фузаріоз) на зрошувальних полях.

Насіння зернових культур цьогорічного врожаю уражене збудниками хвороб, зокрема фузаріозу, септоріозу, оливкової плісені, сажками, бактеріозу, альтернаріозу, іншими. Зважаючи на фітосанітарний стан зібраного зерна, насіння високих посівних кондицій, призначене для сівби, підлягає обов’язковій лабораторній фітоекспертизі, за якою визначають наявність на зерні збудників хвороб. Видовий склад і господарська значимість їх дозволить обґрунтовано вибрати протруйник відповідного спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб. Вибираючи протруйник, необхідно враховувати не тільки комплекс збудників на насінні і ґрунті, а й ті стресові умови, які вплинуть на рослини в полі. Дуже важливо враховувати живлення рослин, а також запаси вологи в ґрунті, які забезпечують рівномірні й дружні сходи.

Коливання температури, прохолодні ночі та ранкові роси сприяли розповсюдженню хвороб на цукрових буряках. Посіви Лісостепу та Полісся продовжують хворіти на церкоспороз, яким уражено 10–30% рослин (Вінницька, Волинська, Львівська, Тернопільська обл.). На 12–23% рослин проявились борошниста роса, альтернаріоз, рамуляріоз, фомоз. Вірусні мозаїка та жовтяниця охопили 2–22% рослин у Волинській, Тернопільській, Чернівецькій областях. Переважно на гібридах іноземної селекції 2–8% коренеплодів уражено паршею звичайною, хвостовою гниллю, дуплистістю. В посівах культури в осередках залишаються шкідливими гусениці підгризаючих та листогризучих совок, лучного метелика.

У посівах соняшнику фомозом уражено 3–15, у вогнищах 23–40% рослин (Вінницька, Волинська, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Черкаська обл.). Іржа проявилася на 4–14, макс. 25–30% рослин (Кіровоградська, Миколаївська, Харківська обл.). 4–13% рослин хворі на пероноспороз, альтернаріоз, аскохітоз, септоріоз, подекуди фомопсис (Кіровоградська, Рівненська обл.), суху гниль (Запорізька, Луганська обл.). Соняшниковий вовчок уразив 2–16% рослин (Запорізька обл.). На кошиках, стеблах, коренях поширюються біла та сіра гнилі, якими охоплено 2–20% рослин. Повсюди рослинам соняшнику продовжує завдавати шкоди геліхризова попелиця, яка заселила та пошкодила 5–10% рослин, за чисельності 16–35 екз. на рослин. Переважно в степовій та лісостеповій зонах шкодять соняшникова вогнівка, клопи, гусениці совок бавовникової, гамми, капустяної, лучного та стеблового (кукурудзяного) метеликів. У Запорізькій області личинки соняшникової шипоноски заселили 7–15, макс. до 30% рослин за чисельності 1–5 личинок на рослину.

За високої вологозабезпеченості (ГТК>1,5) і вологості насіння соняшнику 25–30% проводять десикацію посівів дозволеними до використання десикантами з обов’язковим дотриманням регламентів та санітарних вимог. Використання десикантів на соняшнику є незамінним для рівномірного дозрівання, зупинки будь-яких проявів захворювань і знищення бур’янів на полі, це значно полегшує збирання, підвищує якість врожаю та знижує втрати на 30–50%. Оптимальний період обробки — початок побуріння кошиків і повна стиглість.

Осередково на сходах озимого ріпаку в крайових смугах полів лісостепових та поліських областей відмічається початок заселення та шкідливість хрестоцвітих блішок (пошкоджено до 15% рослин у Львівській обл.), ріпакового пильщика (Одеська обл.).

Гусениці підгризаючих совок (ІІ-V віку) осередково відмічаються на полях під озимину, на просапних культурах, де ними за чисельності 0,5–2 екз. на кв.м пошкоджено 2–5% рослин. Продовжується літ метеликів та відкладання ними яєць. Культивація парів та випуск трихограми зменшують кількість шкідників та загрозу пошкодження посівів.

Лучний метелик. У степових, подекуди лісостепових областях на просапних культурах, неугіддях закінчується харчування поодиноких гусениць шкідника другого покоління. До 90% шкідника вже пішло на заляльковування. У південних областях відмічено початок льоту метеликів третьої генерації. У разі настання більш сприятливих погодних умов (у першу чергу наявність опадів та вологість повітря вище 75%) харчування шкідника може спостерігатись на багаторічних травах та баштанних культурах, що межують з містами резервації.

Саранові окрилились, паруються, відкладають яйця та слабко пошкоджують різноманітні рослин. Спостереження за розвитком та розповсюдженням шкідника триває.

В плодових насадженнях на деревах пізніх сортів дозрівання продовжується літ та відкладання яєць метеликами яблуневої і сливової плодожерок ІІ покоління, плодовими кліщами заселено 14% дерев, 8–15% листя. Чисельність кліщів становить 3 екз. на лист. Погодні умови сприяють розвитку зеленої яблуневої попелиці, якою заселено 10–28% листків на 12% дерев по 17–54 екз. личинок. Прогресує захворювання дерев на борошнисту росу, якою уражено 5–35% дерев, 6–22% листя. Парша на 75% обстежених площ уразила 26–40% дерев, 9–35% листя. Плодовою гниллю осередково уражено 1–2% плодів.

В незахищених плантаціях винограду в степовій та лісостеповій зонах дозріваючому врожаю істотних пошкоджень завдають виноградний зудень, який заселив до 25% кущів та від 10 до 15% листя в слабкому і середньому ступенях. Мілдью уражено 10–15, макс. 25% кущів, оїдіум уражено до 10–15%, подекуди в осередках Закарпатської, Херсонської областей до 20% кущів, 1–4% листя, 3–5%, макс. до 10% грон. Хімічний захист насаджень обмежений через збирання врожаю.

Повсюди спостерігається активізація розвитку мишоподібних гризунів у місцях резервації. На стерні, багаторічних травах, неорних землях, просапних культурах обліковують 1–3, осередково в господарствах Київської та Тернопільської областей 5 жилих колоній га з 4–6 жилими норами в кожній. Повсюди у пошуках зеленого соковитого корму триває міграція гризунів на падалицю озимих зернових та ріпаку. В господарствах Донецької області відмічено крайове заселення та пошкодження сходів озимого ріпаку. В подальшому чисельність та шкідливість гризунів у посівах озимих культур зростатиме.

Першочерговими заходами в обмеженні чисельності мишоподібних гризунів є профілактичні заходи: знищення бур’янів, зменшення втрат урожаю при збиранні, своєчасна зяблева оранка, що позбавить гризунів кормової бази та надійного сховища, контроль за розвитком та регулювання чисельності цих шкідників у місцях резервацій з метою недопущення їх розселення на посіви сільськогосподарських культур.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

Мінагрополітики

27.08.2019

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119