Протягом підзвітного періоду відбулася зміна агрокліматичних умов: після спекотної погоди на всій території країни відмічається зниження температурних показників та випадання опадів різної інтенсивності, місцями зливового характеру. Такі гідротермічні умови поліпшать запаси продуктивної вологи в ґрунті та загальний фізіологічний стан рослин, проте сприятимуть інтенсивному розвитку різноманітних хвороб кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, сої, плодових, овочевих культур та винограду.
У посівах зернової кукурудзи, повсюди на 30–100% обстежених площ 4–55% заселено стебловим (кукурудзяним) метеликом, гусениці якого, за чисельності 1–4 екз. на рослину, пошкодили 6–12, макс. 21% рослин (Київська обл., господарства П-Хмельницького та Кагарлицького районів) та 1–8% качанів (Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Миколаївська, Одеська, Чернівецька обл.). Найбільшої шкоди цей фітофаг завдає у південних та східних регіонах, де розвивається друге покоління. На 40–100% обстежених площ кукурудзи спостерігається осередкове живлення бавовникової совки ІІ покоління. Гусениці за чисельності 1–2 екз. на рослину пошкодили 1–7, максимально — 15% рослин (Київська обл.). Скрізь у посівах культури сільськогосподарських підприємств і індивідуальних господарств значного розвитку та поширення набув гельмінтоспоріоз, яким охоплено 2–22% рослин. За помірних температур та короткочасних опадів, загальної посухи наприкінці першої декади серпня, осередково відмічається збільшення розповсюдженості пухирчастої сажки, на сприйнятливих гібридах — летучої сажки.
Терміни проведення захисних обприскувань узгоджують з часом збирання урожаю відповідно до регламентів застосування засобів захисту рослин.
Посіви цукрових буряків, передусім лісостепових та поліських областей уражені церкоспорозом, який охопив 3–8, макс. 20% рослин. Поряд з цим на 12–35% площ буряки хворіють на борошнисту росу, фомоз, пероноспороз, рамуляріоз, вірусну жовтяницю та мозаїку. Хвороби коренеплодів, зокрема парша, хвостова гниль, дуплистість уразили 1–8% рослин. За таких умов оздоровлюють рослини та призупиняють поширення церкоспорозу за появи окремих плям на 3–5% рослин через обприскування посівів дозволеними фунгіцидами.
В посівах соняшника 2–20% рослин уражені альтернаріозом, пероноспорозом, іржею, білою (стеблова, кошикова та прикоренева форми) та сірою гнилями. На фомопсис хворіє 2% рослин (Рівненська обл.). Осередково відмічається шкідливість гусениць лучного метелика, бавовникової совки, соняшникової вогнівки, личинок шипоноски. На початку побуріння кошиків за високої вологозабезпеченості (ГТК>1,5) і вологості насіння 25–30% рекомендовано проводити десикацію дозволеними до використання препаратами.
Погода продовжує сприяти розвитку звичайного павутинного кліща та пошкодженню ним посівів. Чисельність кліща зростає навіть на оброблених площах та коливається від 8 до 15 екз. на трійчастий лист. Кліщем заселено до 32% площ, пошкоджено від 20 до 30% рослин.(Київська, Херсонська обл..)
Продовжується інфікування рослин збудниками церкоспорозу (уражено8,4–12% рослин), септоріозу (5,5–10% рослин), пероноспорозу (7–14% рослин), фітофторозу (10,0–12% рослин). У хворих рослин підвищуються інтенсивність дихання і транспірація, знижуються інтенсивність фотосинтезу та кількість хлорофілу, якість і кількість майбутнього урожаю.
Капуста пізніх строків дозрівання потерпає від капустяних попелиці, блішок, гусениць совок, біланів, молі, рослини хворіють на фомоз, бактеріози. За різких добових перепадів температур і підвищення вологості повітря на томатах, картоплі пізніх строків посадки інтенсивного розвитку набули альтернаріоз, фітофтороз, верхівкова гниль плодів. Подекуди в західних областях хвороби набули епіфітотійного характеру розвитку.
У посівах сої, люцерни, соняшнику, кукурудзи триває розвиток гусениць лучного метелика другого покоління, які відходять на залялькування в грунт. Незважаючи на відсутність активного живлення шкідника у І та ІІ поколіннях, залишається можливість розвитку його надпорогової чисельності у ІІІ поколінні. В степових областях відмічається літ метеликів фітофага третього покоління інтенсивністю 1–9 на 10 кроків.
В ареалі розвитку саранових в неугіддях, біля зрошувальних каналів, в заплавах річок відмічається масове окрилення комах (80–100%), парування та відкладання самицями яєць у ворочки. Цим закінчується річний цикл розвитку саранових. Нагляд за розвитком комах варто продовжувати.
В плодових насадженнях на деревах пізніх сортів дозрівання відмічається розвиток яблуневої плодожерки, гусениці другого покоління продовжують живлення всередині плодів, плодовими кліщами заселено 15–20% дерев, 10–20% листя. Чисельність кліщів становить 1–5 екз. на лист., зеленої яблуневої попелиці, плоди уражені паршею, плодовою гниллю. В незахищених плантаціях винограду дозріваючому врожаю істотних пошкоджень завдають виноградний зудень, який заселив до 25% кущів та від 10 до 15% листя в слабкому і середньому ступені., звичайний павутинний кліщ, гусениці гронової листокрутки, мілдью уражено 10–15%, максимально 25% кущів., оїдіум уражено до 10–15%, подекуди в осередках до 20% кущів, 1–4% листя, 3–5%, максимально до 10% грон. Хімічний захист насаджень обмежений через збирання врожаю.
В господарствах постійно здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.
21.08.2019
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
