Повсюди в посівах кукурудзи продовжується розвиток та шкідливість гусениць стеблового (кукурудзяного) метелика, які за чисельності 0,5–1, осередково 2 екз. на рослину пошкодили 2–11% рослин та 2–8% качанів на 10–35% обстежених площ. У Луганській області гусеницями фітофага пошкоджено 2–6% рослин проса. В Херсонській області триває літ метелика другого покоління, відкладання ним яєць, відродження та живлення гусениць.
У південних та центральних областях бавовниковою совкою за чисельності 1–2 гусениці на рослину пошкоджено 1–10, осередково до 12% рослин та качанів у Одеській області. Відмічено літ бавовникової совки третього покоління.
Також на кукурудзі розвиваються та живляться злакові попелиці. Ними на 6–65% обстежених площ заселено 5–19, макс. 48% рослин у Київській області. Продовжується шкідливість павутинного кліща. Фітофагом на 25–40, макс. 100% обстежених площ заселено 5–20, осередково 41% (Київська обл.) рослин. Пухирчастою та летучою сажками уражено 0,2–2% рослин, іржею у Тернопільській області охоплено 1%, септоріозом до 2%, гельмінтоспоріозом — 2–11% рослин.
У посівах сої розвиваються попелиці, павутинний кліщ, трипси, гусениці акацієвої вогнівки, бавовникової совки, совки-гамми, осередково чортополохівки, лучного метелика, якими заселено та пошкоджено 2–10, осередково до 20% рослин (павутинний кліщ — Київська, Тернопільська обл.). У період формування бобів сої за надпорогової чисельності вищезазначених шкідників посіви обробляють дозволеними до використання інсектицидами.
Пероноспорозом охоплено 2–15% рослин, септоріозом — 4–10, макс. 37% (Черкаська обл.), аскохітозом, альтернаріозом — 3–6, макс. 10%, бактеріозом 1–4, макс. 15% (Київська обл.), фузаріозом — 1–4% рослин. Зморшкуватою та жовтою мозаїками охоплено 2–5% рослин (Тернопільська, Чернівецька обл.).
На багаторічних травах продовжується живлення гусениць листогризучих совок, попелиць, трипсів, фітономуса, апіона, клопів сліпняків (люцернового, бурякового, бурого, трав’яного), насіннєїдів (тихіуса, товстоніжки), а також гусениць бобового та люцернового п’ядунів. Комплексом шкідників пошкоджено від 8 до 21% рослин у слабкому ступені. Продовжується розвиток бурої листової плямистості, аскохітозу, осередково борошнистої роси, іржі, якими уражено від 3 до 19% рослин.
На 20–80% обстежених площ посівів соняшнику триває розвиток та шкідлива діяльність сисних шкідників (геліхризова попелиця, трипси, клопи, цикадки), якими заселено 2–24, макс. 60% рослин (Київська обл.). У кошиках шкодять гусениці соняшникової вогнівки, які за чисельності 1–3, макс. 6 екз. на кожний пошкодилши 3–7% кошиків. Личинками соняшникових шипоноски та вусача пошкоджено 2–10% рослин. Осередково шкодять гусениці совки-гамми, лучного метелика, якими пошкоджено 3–18% рослин. Гусеницями бавовникової совки за чисельності 1–3 екз на рослину пошкоджено 5–10% рослин. Фомозом, пероноспорозом, септоріозом, іржею, білою та сірою гниллю охоплено 1,5–20, осередково до 40% рослин (фомоз) у Київській області, переважно за слабкого та середнього ступенів розвитку. У Запорізькій області на 5–18% рослин паразитує соняшниковий вовчок за щільності 5–12 екз. на кожну.
У посівах цукрових буряків буряковою листковою попелицею та личинками бурякової мінуючої мухи заселено 4–18% рослин. Подекуди гусеницями совки-гамми пошкоджено 2–6% рослин. Достатня кількість тепла й вологи сприяли розвитку церкоспорозу, пероноспорозу, фомозу, рамуляріозу, якими уражено на 4–6, макс. 15% рослин. У Тернопільській та Черкаській областях вірусною жовтяницею охоплено до 2% рослин. У господарствах Полтавської області 5% коренеплодів хворіють на фузаріозну кореневу гниль.
Обмеження кормової бази колорадського жука через засихання бадилля ранніх та середньостиглих сортів картоплі, насамперед у степових та лісостепових областях, спричинило зростання шкідливості фітофага на пізніх посадках культури, томатах, баклажанах. На томатах розвиваються та шкодять гусениці карадрини, бавовникової совок, попелиці.
Фітофтороз за повсюдного поширення розвивається у плантаціях картоплі на 15–35% рослин пізніх сортів. У посадках томатів хворобою уражено 2–10% рослин. Альтернаріозом, верхівковою гниллю, чорною бактеріальною плямистістю у переважній більшості областей охоплено 1–15, макс. 20% рослин томатів. На огірках продовжується розвиток бактеріозу (1–18% рослин), пероноспорозу (3–25% рослин), подекуди відмічається антракноз, борошниста роса. Подекуди хвороби набули епіфітотійного характеру розвитку.
Капуста пізніх строків дозрівання потерпає від капустяних попелиці, блішок, гусениць совок, біланів, молі, осередково білокрилки, рослини хворіють на фомоз, осередково слизистий та судинний бактеріоз.
В плодових насадженнях на деревах пізніх сортів дозрівання триває розвиток яблуневої плодожерки, плодових кліщів, зеленої яблуневої попелиці, плоди уражені паршею, плодовою гниллю. В незахищених плантаціях винограду дозріваючому врожаю істотних пошкоджень завдають виноградний зудень, звичайний павутинний кліщ, гусениці гронової листокрутки, мілдью, оїдіум.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.
05.08.2019
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
