Протягом першої декади червня утримувалася значно тепліша норми з опадами різної інтенсивності погода. В окремих областях відмічалось випадання локальних інтенсивних зливових дощів з нерівномірним розподілом їх по території, які призвели до негативних наслідків — підйом рівнів води у річках і ставках, змивання та замулювання сільськогосподарських угідь, перфорація листя, побиття стебел.
Середня декадна температура повітря становила 20˚-24˚ тепла, що на 2.3–4.4˚ вище норми. Максимальна температура повітря в денні години підвищувалася до 28–30˚ тепла. Максимальна температура на поверхні ґрунту становила 47–54˚ тепла. Середня температура ґрунту на глибині 10 см за декаду становила 21–24˚ тепла.
Погода, яка спостерігалася протягом декади мала двоякий вплив на сільськогосподарські культури: прискорила фазовий розвиток озимих та пізніх с/г культур при достатньому вологозабезпеченні ґрунту, що оцінюється позитивно. Одночасно, з підвищенням температури в умовах досить високої вологості повітря, створилися сприятливі умови для розвитку та поширення грибкових захворювань.
У Степу, центральних та східних областях Лісостепу в посівах озимих та ярих зернових колосових культур триває шкідлива діяльність личинок різних віків клопа шкідливої черепашки. Чисельність всіх стадій фітофага в середньому становить 0,2–2, макс. 4, в осередках 10–12 екз. на кв.м, якими пошкоджено до 10% рослин. Разом з клопами на зерні що наливається харчуються хлібні жуки (переважно кузька) та жужелиця, які за середньої чисельності 0,5–3, осередково до 5 екз. на кв.м (хлібні жуки, Херсонська обл.) пошкодили 1–8% колосків.
Триває заселення посівів стебловим хлібним пильщиком, відродження та живлення їх личинок, які за чисельності 0,5–1 екз. на кв.м пошкодили до 2% рослин. Подекуди в господарствах Запорізької області гусеницями злакової листовійки за чисельності 4–7 екз. на кв.м в крайових смугах пошкоджено від 8 до 30% рослин. Також в степових та лісостепових областях відмічається літ зернової совки, гусениці якої живитимуться вмістом зерна до збирання врожаю.
Переважно в південних та східних областях продовжувалося масове пошкодження колосків озимої пшениці личинками злакової попелиці та пшеничного трипсу, які за чисельності від 6 до 12, в осередках до 30 екз. на колос (трипс, Запорізька обл.) заселили 30–50, подекуди до 100% обстежених площ та 8–20, макс. до 50% рослин в господарствах Запорізької та Харківської областей. Рішення щодо захисту посівів від спеціалізованих шкідників приймається диференційовано на кожному полі відповідно до санітарних вимог.
Повсюди у посівах озимих та ярих зернових колосових культур розвиваються борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, гельмінтоспоріоз, темно-бура плямистість, подекуди ринхоспоріоз, піренофороз, інші плямистості, якими охоплено 3–20% рослин на 12–85% обстежених площ. Осередково в господарствах Запорізької, Київської, Миколаївської та Чернівецької областей борошнистою росою та септоріозом охоплено від 28 до 40% рослин. У Волинській, Закарпатській, Львівській та Чернігівській областях на вівсі прогресує червоно-бура плямистість, якою уражено 2–10% рослин.
На частині посівів озимих пшениці та ячменю виявлено незначне розсіяне поширення білоколосості через ураження церкоспорельозною та фузаріозною кореневими гнилями. Також погодні умови сприяли подальшому розвитку та поширенню хвороб на колосі. Фузаріозом у Закарпатській, Одеській, Полтавській, Тернопільській та Херсонській областях на 2–10% обстежених площ уражено від 0,2 до 3% колосків за розвитку хвороби 0,5–1%. Септоріозом у Дніпропетровській, Луганській, Львівській, Херсонській та Черкаській областях уражено 0,2–5% колосків на 2–21% обстежених колосків. На присадибних ділянках Волинської, Івано-Франківської областей на рослинах озимого та ярого ячменю спостерігається летюча сажка.
У посівах кукурудзи розвиваються та шкодять злакові попелиці (2–12% рослин), мухи (1–5% рослин). Триває літ стеблового (кукурудзяного) метелика, відкладання ним яєць, в Одеській області відродження гусениць, якими заселено 1% рослин. У південних областях гусеницями лучного метелика, бавовникової совки, совки-гамма пошкоджено 1–5% рослин. Із хвороб виявляють кореневі гнилі, гельмінтоспоріоз, якими уражено 1–3% рослин в слабкому ступені.
Повсюди у посівах гороху живиться горохова попелиця, яка за чисельності 3–6, макс. 12 (Тернопільська обл.) екз. на рослину пошкодила 3–20% рослин. В Лісостепу та Поліссі відбувається яйцекладка та початок відродження личинок горохового зерноїда. Яйцекладки виявлялись у 3% бобів за щільності 1–2 яйця на біб. Личинками брухуса було пошкоджено 1–1,5% горошин (Київська обл.). Рослини культури уражені аскохітозом, пероноспорозом, кореневими гнилями.
Рослини сої заселяють та пошкоджують попелиці, трипси, павутинний кліщ, гусениці чортополохівки, совки-гамми, осередково лучного метелика. З хвороб поширюються пероноспороз, септоріоз, фузаріоз, аскохітоз, бактеріоз, іржа, якими охоплено 2–8, макс. 16% рослин. Проти хвороб та вразі наростання чисельності фітофагів посіви захищають дозволеними препаратами.
Багаторічні трави заселяють та пошкоджують трипси, попелиця, довгоносики, люцерновий стеблоїд, п’ядуни, гусениці листогризучих совок, з хвороб поширюються бура плямистість. Проти хвороб та за наростання чисельності фітофагів багаторічні трави скошують на зелений корм та оперативно вивозять з поля.
У посівах соняшнику продовжують розвиватись сисні шкідники (геліхризова попелиця, клопи, трипси, цикадки), якими заселено 3–15% рослин. Подекуди рослинам культури завдають шкоди гусениці совок, чортополохівки, лучного метелика. На 4–25, макс. 67% обстежених площ 2–15% рослин уражено септоріозом, альтернаріозом, 3–10% пероноспорозом, 1–6% фомозом.
Посіви цукрових буряків заселяє бурякова листкова попелиця, в крайових смугах полів 2–6, макс. 8–15% рослин (Волинська, Сумська, Хмельницька обл.), за чисельності 5–8, макс. 12–17 екз. на кожну (Вінницька, Полтавська обл.). Також плантаціям буряків шкодять бурякові блішки, мінуючі мухи, щитоноски, гусениці лучного метелика, совок. Буряковий довгоносик-стеблоїд харчується у посівах Полтавської області, де за середньої чисельності 0,05 екз. на кв.м, ним пошкоджено 2,5% рослин у слабкому ступеню. Посіви буряків захищають від бурякових листкової попелиці та мінуючих мух (ЕПШ відповідно 10 і 30% заселених рослин і 3–5 личинок на рослину), інших сисних шкідників дозволеними до використання інсектицидами.
Достатня кількість тепла і вологи сприяли розвитку рамуляріозу (Львівська обл.). Кліматичні умови, які утримувалися протягом звітного періоду у Івано-Франківській області створили складний фітосанітарний стан посівів, особливо в посівах кормових та столових буряків в індивідуальних селянських господарствах. Через проливні дощі і різке підвищення температури в посівах кормових та столових буряків, прогресує коренеїд, яким уражено 8–14% рослин.
У посівах озимого ріпаку харчуються личинки капустяної стручкової галиці, насіннєвого прихованохоботника, капустяної попелиці. Живлення цих фітофагів впливає на формування врожаю і знижує його якість.
Підвищення середньодобової температури повітря, погіршення освітлення та циркуляції повітря в нижніх ярусах рослин озимого ріпаку створювали сприятливі умови для поширення альтернаріозу (на 43% площ уражено 4,0–10% рослин та 5,0–10% стручків), фомозу (58% площ, 3,6–11% рослин), пероноспорозу (34% площ, 6,4–14% рослин). Інтенсивне поширення хвороб в сукупності може призвести до втрати 30–60% врожаю насіння культури.
Рослини ярого ріпаку хворіють на альтернаріоз (листя середнього ярусу). Хворобою охоплено 3–5% рослин за розвитку захворювання 2–3%.(Чернігівська обл.) Із шкідників активно розвивається і живиться капустяна міль, на рослину ураховується 2–3 гусені ІІ-ІІІ віку, які пошкодила в середньому 1–2, макс. до 4% рослин ріпаку в слабкому ступені.
Скрізь у посадках картоплі, томатів розвивається та шкодить колорадський жук. У південних областях відмічено вихід нового покоління фітофага. В усіх зонах вирощування пасльонових культур розвиваються фітофтороз, альтернаріоз. Осередково в Тернопільській області на картоплі 10–13% рослин уражено фузаріозним в’яненням. В Івано-Франківській області на томатах відмічено вірусне скручування листків.
У плантаціях усіх зон вирощування капусти розвиваються та шкодять гусениці капустяних біланів, молі, совок, капустяні попелиця, блішки, личинки капустяної мухи. В західних областях на капусті розвивається та шкодить білокрилка. Триває живлення капустяної, морквяної, цибулевої мух. На огірках розвиваються баштанна попелиця, тютюновий трипс, проявились ознаки бактеріозу (Київська обл.), пероноспорозу (Одеська обл.). В західних областях на столових буряках відмічено розвиток церкоспорозу.
В ареалі саранових триває розвиток личинок італійського пруса, блакитнокрилої, чорносмугастої та білосмугастої кобилок, малої хрестовички, білолобого коника та інших видів. Личинки молодших віків чисельністю 0,5–5 (нестадні) і 0,5–1 екз. на кв.м. (стадні види саранових) живляться в неугіддях, узбіччях доріг, багаторічних травах південних, осередково східних областей. Подекуди в господарствах Луганської області в крайових смугах посівів зернових та соняшнику пошкоджено 0,5–4% рослин.
У Степу та Лісостепу триває літ лучного метелика весняної генерації, інтенсивністю 1–5, макс. 8 екз. на 10 кроків. У господарствах Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Луганської та Одеської областей гусеницями фітофага пошкоджено 1–3% рослин гороху, сої, кукурудзи, соняшника та багаторічних трав.
Повсюди триває слабкий літ метеликів, яйцекладка та відродження гусениць листогризучих і підгризаючих совок. Бавовниковою, капустяною, совкою-гамма, іншими листогризучими совками у Степу та Лісостепу пошкоджено 1–8, осередково 16–25% рослин кукурудзи, сої, буряків та овочевих культур. У пізніх посівах соняшника, кукурудзи шкодять гусениці озимої совки, які за чисельності 0,2–2, осередково 5 екз. на кв.м у господарствах Запорізької області пошкодили 2–5, максимум на площі 128 га до 24% рослин соняшника (Запорізька обл.).
Повсюди триває шкідлива діяльність чортополохівки або сонцевика будякового. В західних областях гусеницями фітофага за чисельності 1–3, макс. 7 екз. на кв.м було пошкоджено 5–16, осередково 20–30 (Волинська, Львівська обл.), макс. 55% (Чернівецька обл.) рослин сої в середньому та сильному ступенях. У лісостепових областях було пошкоджено 2–10, макс. 20% рослин сої, соняшника, осередково кукурудзи в Київській області за чисельності 2–10 гусениць на кв.м. В степових областях пошкоджено 2–25, осередково в господарствах Запорізької області 60–83% рослин соняшника в середньому, подекуди сильному ступенях за чисельності 6–12 гусениць на кв.м. Осередки надпорогової чисельності локалізовано.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.
20.06.2019
По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com тел.: +38 (044) 486-8119
