Рибний патруль та громадськість разом знищили понад 9 кілометрів «рибних вбивць»

1 березня 2017 року відбулася Акція з утилізації браконьєрських сіток та інших знарядь незаконного вилову

Частина сіток передана волонтерам, які виготовляють маскувальні сітки для зони АТО. Браконьєрські знаряддя, які ще недавно вбивали наші річки, тепер почнуть рятувати українських солдатів. Частина направлена на вторинну переробку, не нищити природу і служитиме людям.

Всі ми любимо відпочити біля води. А який пікнік без вудки? Але не у всіх вистачає терпіння і рибальського щастя. Так, і риби останнім часом в річці стало менше … Деякі вважають за краще не чекати, а наловити риби на «юшку» забороненими засобами і знаряддями лову. Тоді в хід йдуть китайські сітки, які можна придбати, чи не в кожному кіоску — це так зване «туристичне браконьєрство».

Але, не «туристичні» порушення вбили водойми. На воді є «звірі» побільше — це браконьєрські бригади з багатокілометровими мережами, які під різними «дахами» знищують наші водойми, випалюючи в них рибу, як напалмом. Найстрашніше, коли браконьєри в гонитві за миттєвим заробітком використовують для добування риби електровудки. Струм робить водойму стерильною, вбиваючи все водні живі організми в ньому. Так само не рідкісні випадки застосування вибухонебезпечних і отруйних речовин.

Вид порушника на водоймі став буденністю. Якщо раніше факти браконьєрства були поодинокі, то сьогодні вони стають масовими.

В Україні у 2016 році інспектори рибоохорони затримали 29 000 порушників правил рибальства.

Таке зростання правопорушень на воді пов’язане з двома факторами: почуття безкарності і вседозволеності, так як діють браконьєри під чиїмсь заступництвом, і другий важливий факт — це м’якість покарання і мізерні штрафи за браконьєрство.

"Потрібно збільшувати штрафи до тих меж, щоб займатися цим потворним явищем — браконьєрством, було економічно не вигідним. Щоб кожен знав: хочеш взяти в руки мережу — готуйся продати «хату», щоб виплатити штрафи і суми компенсацій за завдані збитки, а якщо взяв в руки електровудку, вибухонебезпечні або отруйні речовини — суші сухарі, так як масове вбивство водних живих ресурсів має каратися кримінально — каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков — Те ж стосується торгівлі незаконно виловленої рибою. Необхідно максимально піднімати штрафи, щоб вибити з під браконьєрства його фундамент — збут. Якщо не буде збуту незаконний вилов риби втратить сенс".

1 березня 2017 року відбулася Акція з утилізації браконьєрських сіток та інших знарядь незаконного вилову вилучених під час рейдів Київським рибоохоронним патрулем.

«Сьогодні рівно 9 місяців з дня створення Київського рибоохоронного патруля. За цей час він здійснив 999 рейдів, виявив 694 порушень правил рибальства, вилучив 527 знарядь лову (сіток, волоків, неводів, електровудок та інших варварських засобів знищення риби в наших водоймах), склав 387 протоколів, які направлені до суду для притягнення порушників до адміністративної відповідальності, було вилучено 6 213 кг. риби, нанесені порушниками збитки рибному господарству склали 1,2 млн грн.», — сказав начальник Київського рибоохоронного патруля Володимир Мухін — Під час сьогоднішньої Акції будуть знищені сітки, за якими вже є рішення суду щодо їх утилізації. За більшістю конфіскованих знарядь лову, що зберігається у нас на складі таке рішення тільки очікується.

В ході Акції був представлений новий законопроект про посилення заходів по боротьбі з браконьєрством, який ініційований та розроблений Держрибагентством спільно з Асоціацією рибалок України та профільною громадськістю.

«Законопроект № 5262, що передбачає посилення відповідальності за порушення правил рибальства уже лежить в ВР та чекає на своє прийняття у весняну сесію. Згідно нього, мінімальний штраф за порушення правил любительського і спортивного рибальства рибалкою-любителем складе 1700 грн, а от рибалкою-промисловиком — до 250 000 грн. Но слід зазначити, що покарання для рибалки аматора за дрібні порушення починаються з усного попередження рибоохорони — говорить глава Державного Агентства рибного господарства України Ярема Ковалів — Якщо закон буде прийнятий, порушників штрафуватимуть не тільки за ловлю риби, але і за знайдену в рюкзаку, автомобілі, човні сітку або електровудку. Вводиться поняття повторного порушення при якому штрафи подвоюються. Вперше вводяться штрафи для посадових осіб, які подвоюються при повторному порушенні»

Також у законопроекті пропонується посилити покарання і підняти штрафи за незаконні гідронамивні, будівельні та днопоглиблювальні роботи — незаконне зведення причалу для яхти або катера, прокладання кабелю, трубопроводів, видобування піску і гравію.

Таким чином, положення зазначеного законопроекту мають на меті змусити браконьєрів відмовитися від знищення наших водойм. Браконьєри повинні задуматися, а чи варто займатися надалі таким згубним справою.

"Боротьба з браконьєрством багатоетапна і багатовекторна. Не тільки на воді необхідно припиняти факти порушень — це останній рубіж. Потрібно виховувати нашу молодь, розвиваючи у неї любов до природи свого краю, щоб коли виросте це молоде покоління у нього і в думках не було взяти до рук сітки та знищити рибу в його рідному ставку. Добре було б воскресити зелені гуманні традиції — Акції «Прибери берег», «Прибери галявину». Потрібно прищеплювати у наших дітей цивілізоване, дбайливе, шанобливе ставлення до природи. А браконьєр — він злочинець. І відноситися до нього необхідно тільки по букві Закону" — каже заступник директора Департаменту Агропромислового розвитку Київської Облдержадміністрації Володимир Нестеренко.

Під час Акції було знищено понад 9 кілометрів браконьєрських сіток та купа незаконних знарядь лову.

Утилізація цих снастей, стала підсумком спільної природоохоронної роботи Київського рибоохоронного патруля та громадськості.

"Рибний патруль постійно здійснює антибраконьєрські рейди спільно з громадськістю. Її допомога дуже значна. Але для того, щоб скоротити факти браконьєрства на наших водоймах до мінімуму, необхідна допомога всіх. Якщо Ви відпочиваєте у води і стали свідком правопорушення, то негайно повідомляйте про це або в міліцію, або на телефон «Гарячої Лінії» Держрибагентства 0–800–50–52–50. Тільки всі разом ми зможемо очистити наші річки від цього зла. Пам’ятайте! Пройшовши мовчки повз фактів порушень, яким стали свідком, ви мимоволі стаєте його співучасником" — сказав Олександр Чистяков.

Браконьєрські знаряддя лову — знищені. Вони вже ніколи не зможуть вбивати наші водойми. А з 1 березня на новій техніці Київський рибоохоронний патруль та громадськість вирушають у нові рейди для безкомпромісною боротьби з браконьєрством.

Ініціаторами Акції виступили: Агентство рибного господарства України Київський рибоохоронний Патруль, Департамент Агрополітики Київської Облдержадміністрації, Асоціація рибалок України.

01.03.2017

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:
e-mail: client@agroperspectiva.com
тел.: +38 (044) 486-8119